“Сонячна кімната”, 10 барабанів і не тільки: у Кременчуці відкривається Центр адаптації для підлітків з інвалідністю

По матеріалам сайту Кременчуцька газета.

Ідея, яку виношували роками.

Уже з наступного тижня у Кременчуці розпочне свою роботу Центр адаптації підлітків з інвалідністю віком від 12+ і до 20+. Напередодні відкриття журналістка Кременчуцької газети поспілкувалась з Аллою Жмеренецькою – жінкою, яка стала головною рушійною силою його відкриття. Центр створили завдяки громадській організація “Інклюзія без обмеження”. Громадська організація діє давно, вже при ній працює дитсадок для дітей з інвалідністю. А цей центр, як дочірня структура.

Сама ж Алла виховує синів – близнюків, один з них підліток з інвалідністю. Вона пригадує, як була поруч з ним 24/7. Лише згодом, як діти підросли, саме брат Дані Нікіта сам став пропонувати заміняти її. Головне він знав, як надати брату допомогу у разі потреби При цьому жінка зуміла вступити на навчання і вже рік залишився до завершення. Вона навчається на реабілітолога. Аби мати можливість практикуватися – пішла волонтеркою Кременчуцького обласного клінічного шпиталю. 

«Прийшла до Миколи Миколайовича (директора, авт), сказала: «Якщо вас потрібні руки, то я буду робити все, що потрібно». Потрапила просто неймовірну команду. Я за ними сумую, я бігаю до них, я їх настільки люблю»,– її слова. 

Але весь час виношувала ідею створення Центру адаптації для підлітків. Алла пригадує, що 2022 році до повномасштабного вторгнення вона з Катериною Кунавіною (мамою хлопця з інвалідністю) організували благодійну акцію – Різдво для дітей з інвалідністю. Тоді планували створити подібний центр, але це було неможливим. Катерина із сином з інвалідністю вимушена виїхати за кордон, де зараз підтримує Центр, шукає меценатів та підтримку, а Алла взяла на себе нелегку ношу. Адже деякі кошти для початку роботи Центру довелось вкласти із власних заощаджень. Але офіційно оформлені документи на оренду й інше. І головний мотиватор син Данило, щоб йому допомогти адаптуватися в суспільстві, щоб йому надати допомогу саме зараз, коли дуже потрібно, у підлітковому віці. Саме він був тим «маркером» під який створювали цей центр. 

Зустріла нас Алла Жмеренецька в кімнаті з двома вікнами. Вона її називає «сонячна» кімната. У кутку стоїть диван, на стелажах іграшки, розвиваючі ігри.

«Тут проходитимуть заняття з «важкими дітьми, немовленнєвими, які не розмовляють. В деяких випадках діти віком 12+ ще в памперсах і вони будуть уже з ними до кінця. Тобто діти це в нас аутисти, діти з синдромом Дауна, діти з генетичними вадами, діти з вадами опорно-рухового апарату. Тобто, це ті, які на цей час для них в місті взагалі нічого немає. Наприклад, є спілка людей з інвалідністю, діти можуть прийти з батьками в гуртках побути і забирають їх додому, театри, заходи. Але щоб був якийсь заклад, який прийняв їх хоча б на 3-4 години без батьків такого у нас в Кременчуці не існує», – розповіла пані Алла.

Вона уточнює, що їх центр на розрахований і на людей з інвалідністю 18+. Зокрема Кременчуцький міський Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю приймає тільки до 18+ 

«У нас буде Оксанка, якій понад 30 років, є дітки, яким понад 20 років. Наш Центр невеличкий. Його будуть відвідувати лише 24 дитини, по три – у кожній кімнаті. Заняття плануємо організувати у дві зміни. Так спланували, бо деякі діти ходять в корекційну школу, тож щоб батьки встигли їх привезти. Наприклад, у нас дівчинка Олександра, якій потрібно ходити в першій половині. Бо в другій половині їй вже дуже важко психологічно. Тобто враховуватиме особливості кожної дитини», – розповіла Алла.

Під час розмови в кімнату зазирає сонце і вона буквально засвітилась. До речі, ця кімната знаходиться на першому поверсі, сюди можна дістатися на кріслах колісних. Одне з них передав Микола Литвиненко, начальник Кременчуцького обласного клінічного шпиталю. У цій кімнаті проходитимуть і музичні заняття. Панні Алла говорить, що вже є викладач музичного мистецтва Вікторія, переселенка з Луганської області, яка має досвід працювати з дітьми з інвалідністю, працює асистентом педагога в гімназії №2.

Також показує набір інструментів – від маракасів до бабинців і ксилофонів. А ще тут буде на заняттях 10 барабанів!

«Ми будемо намагатися витягнути у дітей звуки.Можливо, у мелодії ми підтягнемо їх вербальний розвиток», – говорить.

Ще кілька тижнів тому у приміщення центру були лише голі стіни й один диван Алла Жемеренецька вичистила його сама, так само як інші речі. Стелажі під іграшки зробив її чоловік. Взагалі майже все тут зроблено власноруч.

Окремо жінка показує чималий екран, обтягнутий чорною тканиною. Він передбачений для створення змінних картинок. Деталі різних предметів (дерево, сонце, квітка тощо) шиє сама. Можливо вдасться навіть мультфільми робити. Серед цікавих речей «сонячної кімнати» – пластикові контейнери із насінням (пшениця, кукурудза).

«Ще квасолі треба. Будемо висипати у великі тази, де діти будуть ходити. Незабаром тут встановимо сухий басейн. Моя подруга приїжджає з Німеччини і його дарує», – розповіла вона.

При створенні центру особливу увагу приділяли аспектам безпеки – на всіх шафах є замки, на вікнах і решітки, а де потрібно – замки. Територія біля будівлі огороджена. Для кожної кімнати є свій санвузол, є дві душові кімнати. У пішій доступності є протирадійне укриття.

Другу кімнату для занять вже прозвали «офісною». Це через великий стіл, який тут стоїть. Зараз тут катастрофічно не вистачає стільців (тож якщо у когось є зайві – тут раді їх прийняти, авт). Не так давно відома кременчуцька громадська активістка Марина Орлова привезла м’які пуфи, готова поділитися картинами для оздоблення.

Батути передав відомий кременчуцький волонтер Артем Марченко та подарунки на першу зустріч з підлітками. Та все ж пані Алла бачить в цій кімнаті м’які крісла, а також садові крісла-кокони. В око впадає, що тут теж багато ігор для розвитку. А ще на стіні висить розклад майбутніх занять. Зараз він розписаний на 16 підлітків.

Далі Алла Жмеренецька показує кухню. В цьому центрі у нас буде працювати тренувальна квартира.

“Це головне, основне і ключове у нас завдання. Ми будемо готувати тут їсти, вчитися готувати. Діти, які не тримають ложку, у нас будуть тренуватися це робити. Проводитимемо і майстеркласи», – розповіла про плани. Передбачають, що ці майстеркласи можуть бути не лише для дітей, але і для їх батьків.

Але головний акцент на тому – що доки з дітьми займатимуться в центрі, батьки можуть піти у справах. Зробити ті ж покупки, піти до лікаря, чи просто відпочити. Приміщення центрі Кременчука, у зручному місці, неподалік Придніпровський парк.

На другому поверсі є кімната відмінно пристосована до групових занять. Тут у планах проводити комплекси ЛФК уже для батьків, а також для танцювальних занять вихованців. Тут же проводитимуть масажі. Алла зазначає, що вона дипломований масажист. Пройшла індивідуальні курси  масажу, мала стажування у фахівця.

Про плани

Уже навесні у планах провести ярмарок на подвір’ї центру. Але до цього разом з дітьми мають виростити розсаду квітів.

«Ми будемо спершу вирощувати їх з розсади, потім в стаканчики пересадимо. І ота внизу ярмарок організуємо, ціна буде їх символічною. А діти так звикатимуть до соціуму і це будуть їх перші зароблені гроші», – розповіла Алла. 

Тут готові надавати майданчики для ярмарків для ЗСУ, територія подвір’я Центру це дозволяє. 

Паралельно з цим Алла Жмеренецька шукає гончарний круг, щоб організувати заняття зі створення глиняних виробів. 

Про адміністратора

Окремо варто розповісти про адміністратора Центру – Михайла. Це місце запропонували хлопцю із синдромом Дауна.

«Я дуже хочу, щоб він став нашим адміністратором і обличчям нашого центру, тобто він буде зустрічати гостей, він буде відкривати двері, він буде з ним забирати дітей, він буде батькам віддавати дітей, він буде виконувати всі завдання, які виконує адміністратор, тобто відповідальний, дуже хочу, щоб у нього все вийшло», – говорить Алла.

Про мрію 

Алла говорить, що дуже б хотілось мати транспортний засіб, аби виїжджати із вихованцями і їх родинами на ті екскурсії, на природу. Але він має пристосований під крісла колісні. Неодноразово під час розмови Алла говорила, що не вміє просити. Зазначає, що не зверталась до міської влади Кременчука, бо в цьому Центрі  займатимуться діти не лише з міста, а й навколишніх громад.

«Прошу допомоги від меценатів. Уже я звернулася до Полтавської обласної адміністрації. Я чекаю від них відповіді. Вчора мені телефонувала помічниця Олександра Біленького, голови обласної ради. Він знає про наш Центр. Хочеться зустрітися, зустрітися показати, що зробили за останні тижні. Взагалі, я запросила його, його заступника, голову юридичного відділу – всіх раді бачити», – слова Алли.

Добрі люди зустрічаються, допомога надходить саме від них. Алла Жмеренецька згадує, що підприємець Дмитриченко допоміг створити розвиваючий килимок (та тепер Центр має можливість реалізувати інші ідеї) який коштує недешево, допомога та підтримка надходить від родини депутата Кременчуцької райради Дмитра Колотієвського, від мам дітей з інвалідністю, від спеціалістів з різних куточків України. 

Паралельно вона готує документи на грант, аби отримати кошти. Говорить, що чіпляється за будь-яку можливість фінансування. Готова до співпраці з меценатами.

Тим часом вже відбулась перша зустріч з батьками і дітьми. Тож за кілька днів робота має розпочатися. 

Хто може чим допомогти Центру реабілітації для підлітків з інвалідністю можна звертатися за телефоном 066- 869-65 -03. Пишіть повідомлення на WhatsApp – з вами зв’яжуться.

Олена Ліпошко

Фото авторки