Бувають дні, які не просто минають, а залишають по собі слід, як чиста мелодія серед гуркоту буднів. Сьогодні в нашому Центрі адаптації панувала особлива тиша — та, в якій народжуються смисли. До нас завітала Ольга Літвінова, людина глибокого знання і тонкої душі, доцент і кандидат психологічних наук. Але сьогодні вона була для наших мам не просто вченим, а провідником у їхній власний внутрішній сад.
Сьогодні був Тренінг «Збираючи себе: колаж ресурсів для психологічної стійкості». Адже що таке наше життя, як не великий колаж із болю, надії, любові та невтомної праці? За допомогою візуальних практик, заснованих на техніці колажування, кожна учасниця змогла висвітлити та усвідомити ті потаємні ресурси, що тримають нас над прірвою зневіри.
Дівчата власноруч творили свої світи. Дивлячись на ці колажі, бачиш не просто аркуші — бачиш відвагу бути жінкою, бути мамою, бути живою попри все. Кожна наклеєна деталь, кожен колір — то віднайдена точка опори, те саме «крилате ґрунту не треба», яке так важливо відчути, коли земля під ногами хитається від щоденних турбот.
Ці роботи стали німим маніфестом їхньої стійкості. Вони збирали себе по клаптиках — із мрій, спогадів, надій — і врешті постали цілісними. Дякуємо Ользі за цей простір щирості. Бо іноді, щоб встояти в цьому світі, треба просто дозволити собі розкласти своє життя на аркуші й побачити, яке воно насправді прекрасне і незламне.
